Німеччина розпочала масштабну підготовку своєї медичної системи до можливих військових сценаріїв, включно з атаками безпілотників та масовим надходженням поранених. Урядові структури перевіряють готовність лікарень до оборонного режиму, повідомляє Bloomberg. Це питання набуває критичної ваги на тлі російської агресії та загроз для НАТО.
Бункер часів Холодної війни може повернутися до роботи
У військовому госпіталі в Ульмі, глибоко під палатами, розташований бункер, збудований 1979 року для лікування поранених у разі ядерного удару. Цей підземний комплекс здатний прийняти до 2000 людей протягом 90 днів. Протягом десятиліть він майже не використовувався, однак тепер німецькі військові розглядають його відновлення. Для цього знадобляться мільйони євро на модернізацію вентиляції та електроживлення.
«Чи готова наша система охорони здоров'я до цього? Єдина відповідь: ні. Попереду на нас чекає марафон», — заявив головний медичний директор і командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.
Чи витримає система охорони здоров'я Німеччини потік поранених?
Згідно зі звітом Бундесверу, до Німеччини може прибувати до 1000 поранених військових щодня. П'ять військових шпиталів країни швидко досягнуть своєї місткості, тому цивільні лікарні також будуть змушені приймати поранених. Це створить безпрецедентне навантаження на систему та вимагатиме розподілу допомоги між військовими й цивільними пацієнтами.
Окремою проблемою є нестача фахівців. Лише кілька сотень німецьких лікарів мають досвід лікування воєнних травм. Тому Бундесвер та Німецьке товариство травматології пропонують спеціальні курси для цивільних хірургів. Найінтенсивніші програми можуть підготувати лише 50-100 хірургів на рік. Попит на такі навчання вже зріс: уряди федеральних земель бронюють цілі тижні занять.
Медикаменти, ланцюги постачання та залежність від Китаю
Німецькі лікарні оцінюють, на який термін їм вистачить медикаментів і хірургічних матеріалів у разі масштабної кризи. Німеччина, як і значна частина Європи, залежить від Китаю щодо критично важливих компонентів для виробництва антибіотиків та знеболювальних. Лікарням рекомендується мати запас медикаментів для інтенсивної терапії лише на шість тижнів.
Біотехнологічна компанія CSL виявила, що до 20% її працівників у деяких регіонах можуть бути залучені як резервісти або добровольці. Компанія оцінює, як підтримувати виробництво критично важливих препаратів у разі зростання попиту.
«Без факторів згортання крові ситуація стає дуже скрутною», — наголосила керівниця CSL у Німеччині, Австрії та Швейцарії Аннегрет Віттіх-Хеффер.
Уроки України: досвід, який рятує життя
Німецькі фахівці приділяють особливу увагу українському досвіду роботи лікарень під час війни. Катерина Бєлка, анестезіологиня та професорка з Києва, розповіла, як після початку повномасштабного вторгнення українські медики переносили пацієнтів на нижні поверхи, захищали вікна від уламків скла та облаштовували підземні приміщення як додаткові лікувальні зони.
Після російських ударів по енергетичній інфраструктурі лікарні почали диверсифікувати джерела електроенергії, встановлюючи генератори та сонячні панелі. За словами Бєлки, однією з найбільших проблем під час війни була невизначеність: високий рівень стресу, нестача інформації та розуміння ситуації.
Університетська лікарня Ульма, розташована навпроти військового госпіталю, створила спеціальну команду з кризових ситуацій та стійкості. Вона проводить навчання з протидії тероризму та вивчає можливість переобладнання підземного гаража на довгострокове аварійне укриття.
Єдина система координації: від островів до мережі
У Німеччині планують створити систему, яка в режимі реального часу показуватиме доступність лікарняних ліжок, медикаментів і персоналу. Наразі ця інформація розподілена між різними установами, що ускладнює координацію.
«Наразі у нас є ці острови, лікарні. Тепер йдеться про їх підключення до загальної системи», — сказала членкиня комітету Бундестагу з питань охорони здоров'я Марія-Лена Вайс.
Обороноздатність Німеччини: виклики та рішення
Німеччина тривалий час має проблеми з набором добровольців до армії. На тлі цього Берлін зберігає добровільну службу, але нещодавно ввів обов'язкові анкети та медичні огляди, що викликало хвилю протестів. Водночас кількість відмовників від служби стрімко падає на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наказав примусово направити військових до бригади Бундесверу в Литві. Перші такі призначення мають розпочатися восени і можуть стосуватися тисячі військовослужбовців.
Чи готовий світ до нових викликів?
Підготовка Німеччини до військових сценаріїв демонструє серйозність загроз, які несе російський імперіалізм. Досвід України, яка щодня протистоїть агресору, стає взірцем стійкості та професіоналізму для всієї Європи. Об'єднання зусиль, обмін знаннями та модернізація медичної інфраструктури є запорукою нашої спільної перемоги та захисту європейських цінностей.
