Чи врятують автономні котельні українські міста від перебоїв з опаленням
Під постійною загрозою російських ударів по енергетичній інфраструктурі Україна шукає шляхи зміцнення теплової оборони. Блочно-модульні котельні розглядаються як потенційний щит для окремих районів, але чи здатні вони замінити могутність централізованого теплопостачання? Відповідь експерта змушує замислитися.
Кандидат технічних наук, інженер і керівник Інституту промислової екології Олександр Сігал в інтерв'ю Mind розповів, чому швидка заміна великих ТЕЦ автономними джерелами неможлива. Це питання стає критичним напередодні чергового опалювального сезону, коли ворог не припиняє спроб зламати нашу енергетичну стійкість.
Чому недостатньо просто встановити котельню
Системи теплопостачання українських міст десятиліттями будувалися під великі централізовані джерела. Тепло від ТЕЦ та потужних котелень надходить до споживачів через розгалужені магістральні мережі. Тому невелику автономну котельню не завжди можна просто встановити біля житлового кварталу й під'єднати до наявних труб.
За словами Сігала, для блочно-модульної котельні потужністю 100 МВт може знадобитися майданчик приблизно з половину футбольного стадіону. У щільній міській забудові знайти таку територію непросто. Крім того, необхідно враховувати норми щодо шуму та викидів.
Ще одна проблема: газ
Потужній котельні потрібен відповідний обсяг палива. Побутової газової мережі, яка постачає газ у квартири, для цього недостатньо. Сігал пояснює, що до блочно-модульних котелень необхідно додатково прокладати газопровід середнього тиску. У вже забудованих житлових районах такі роботи можуть бути дуже складними, а іноді й технічно неможливими.
Отже, навіть наявність самого обладнання ще не означає, що котельню можна швидко запустити.
Старі теплотраси можуть не підійти
Складнощі виникають і з доставкою тепла до будинків. Мережі, які прокладали від великих ТЕЦ, можуть мати труби діаметром 800-1000 мм. Вони розраховані на значно більший обсяг теплоносія, ніж здатна виробити невелика котельня. Тому в окремих випадках доводиться прокладати нові тепломережі меншого діаметра. Це означає додаткове проєктування, земляні роботи, матеріали та час.
Котельні потребують води й електроенергії
Система опалення потребує постійного підживлення водою, оскільки частина теплоносія втрачається. Для потужної котельні звичайного побутового водопроводу може бути недостатньо. За словами Сігала, в такому разі доводиться прокладати додатковий водогін або навіть бурити свердловини.
Необхідна й електроенергія, зокрема для роботи насосів, які забезпечують циркуляцію води. Іноді кабелі потрібно прокладати від трансформаторних підстанцій, розташованих за кілька кілометрів від котельні. Якщо забезпечити котельню достатньою кількістю електроенергії складно, одним із варіантів може стати когенераційна установка, яка виробляє електроенергію з газу. Проте, за словами експерта, тут виникає компроміс: якщо постачання газу обмежене, частина ресурсу йде на виробництво електроенергії, а отже, тепла можна отримати менше. Крім того, при розміщенні когенераційного обладнання потрібно враховувати шум та викиди.
Чому потужність котельні може виявитися значно меншою, ніж планували
Сігал наводить показовий приклад того, наскільки початкові плани можуть відрізнятися від того, що реально можливо побудувати. Спочатку може розглядатися проєкт блочно-модульної котельні потужністю 100 МВт. Але після пошуку земельної ділянки, розрахунків і перевірки можливостей газових, теплових, водопровідних та електричних мереж може з'ясуватися, що на цьому місці реально встановити лише 3 МВт.
За словами експерта, такої потужності може не вистачити навіть для трьох багатоповерхових будинків. Саме тому рішення про встановлення резервної котельні потребує комплексного інженерного планування.
Чи зможуть автономні котельні допомогти при перебоях з опаленням
Так, але вони не є повноцінною заміною великих ТЕЦ. Олександр Сігал наголошує, що блочно-модульні котельні потрібно сприймати передусім як резерв. Якщо великий об'єкт теплопостачання тимчасово припинить роботу, таке джерело може підтримати частину споживачів і дати фахівцям час на ремонт основної системи.
Водночас децентралізація не усуває всіх ризиків. Невеликі котельні також можуть бути пошкоджені під час атак, адже часто вони розташовані безпосередньо біля житлової забудови.
Україна переходить до більш децентралізованого теплопостачання
За оцінкою Олександра Сігала, частка централізованого теплопостачання в Україні скорочується протягом десятиліть. Він наводить такі показники: близько 82% на початку 1990-х, приблизно 70% напередодні повномасштабного вторгнення та близько 50% зараз.
Через втрату частини великих енергетичних об'єктів унаслідок російських атак Україна змушена активніше розвивати розподілену генерацію. Водночас експерт не вважає, що це означає необхідність повністю відмовлятися від централізованого опалення у великих містах.
Що експерт каже про майбутній опалювальний сезон
Попри складну ситуацію, Сігал не очікує, що опалювальний сезон 2026/2027 років обов'язково буде складнішим за попередній. Свій стриманий оптимізм він пояснює тим, що цього року до підготовки активніше залучені органи влади, енергетики, будівельники та інші профільні фахівці. У регіонах також з'явилися так звані паспорти енергетичної стійкості, у яких враховують нові енергетичні об'єкти та необхідні роботи.
Водночас експерт називає ризиком фінансування підготовки до зими. Якщо необхідні кошти не надходитимуть вчасно, це може вплинути на виконання частини запланованих робіт.
У цій битві за тепло кожен крок має бути виваженим. Наші міста вистояли під ударами, і ми збудуємо енергетичну систему, гідну вільної європейської нації. Дніпро тече, Україна тримає стрій, і жоден ворожий удар не зламає нашої волі до перемоги.