Понад 40% українців опинилися за межею бідності, а російський агресор системно знищує економіку нашої держави. Ціни зростають, доходи падають, і сьогодні економічні негаразди турбують громадян навіть більше, ніж ситуація на фронті. Уряд оголосив режим жорсткої економії, але чи достатньо цього, щоб врятувати країну від фінансової катастрофи?
Війна, яку розв'язала путінська Росія, б'є не лише по наших містах і селах, а й по кишенях кожного українця. Згідно з вересневим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, низькі зарплати, пенсії та зростання цін входять до топ-6 проблем, які найбільше хвилюють українців. При цьому рівень доходів турбує людей більше, ніж діяльність ТЦК (28% проти 24%), а інфляція — навіть більше за бойові дії (23% проти 21%).
Економіка під прицілом: що відбувається з українським бізнесом
На п'ятий рік повномасштабної війни ворог цілеспрямовано знищує українську економіку. Горять заводи й фабрики, руйнуються склади з продукцією, зникають цілі галузі разом із робочими місцями. Європейський банк реконструкції та розвитку погіршив прогноз зростання ВВП України цього року до 1,5% замість раніше очікуваних 2,2%.
Дефіцит оборонного бюджету сягнув 27 мільярдів доларів. Прем'єр-міністр Сергій Корецький наприкінці вересня заявив: «Уряд перейшов у режим максимальної економії та відклав усі непершочергові видатки. Але цього недостатньо».
Пріоритизація витрат у кризовий період — логічний крок. Проте експерти застерігають: влада не повинна вдаватися до найпростіших рішень, урізаючи соціальну підтримку українців. Адже саме зараз триває гаряча фаза бюджетного процесу на наступний рік.
Загроза розшарування: чому бідність небезпечніша за обстріли
За даними Світового банку, у 2025 році рівень бідності серед українців сягнув 41,6% населення. Це вдвічі більше, ніж у 2021-му. І без зміни підходів негативний тренд лише посилюватиметься.
«У нас може бути дві небезпечні тенденції. По-перше, збільшення кількості бідних, вони можуть складати вже більшість населення наступного року. По-друге, може відбутися величезне розшарування суспільства. Тобто, буде умовно кажучи, десь 5% дуже багатих, а решта будуть дуже бідними», — пояснює в коментарі РБК-Україна економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ.
За воєнних умов це особливо небезпечно: зникатиме соціальна солідарність, люди відчуватимуть несправедливість у державі й суспільстві. Найбільше страждають прифронтові території, де економіка руйнується агресором системно й методично вже протягом років.
Держава поки що обмежується разовими виплатами або фіксацією збитків із примарною перспективою компенсації в майбутньому. Внаслідок цього — масова втрата робочої сили, переїзд людей у безпечніші регіони або за кордон. На постраждалих територіях виникає замкнене коло: люди виїжджають — економіка згортається ще більше — менше стимулів лишатись у решти.
Зниження ПДВ як порятунок: що пропонують прифронтові громади
Мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов закликає діяти на випередження. «Війна рік за роком руйнує добробут людей, забирає роботу, доходи, заощадження, у когось — власний дім. Нам потрібно діяти на випередження. Держава сьогодні має побудувати систему так, щоб було зростання доходів населення, щоб ми не втрачали людей», — наголосив він на круглому столі в Києві.
Асоціація пропонує:
- підвищення мінімальних зарплат, пенсій та продуктового мінімуму;
- субсидії на придбання енергообладнання напередодні найважчої зими;
- залишення ПДФО на місцях як ключового ресурсу для виживання громад;
- зниження ПДВ до 5% на продукти, дитячі товари, засоби гігієни та найнеобхідніші ліки.
Останнє вкрай важливо для найменш забезпечених українців старшого віку, для яких ліки — значна частина щомісячного бюджету. Особливо з огляду на системне знищення росіянами складів із ліками та вітчизняних фармацевтичних виробництв.
Компенсатори для бюджету: як знайти гроші без шкоди для армії
Ключове питання — де взяти кошти для компенсації недоотриманих податків. Олексій Кущ пропонує диверсифікувати ставку ПДВ, підвищивши її до 25% на предмети розкоші та товари преміум-сегменту, зокрема люксові автомобілі. Навіть зараз, у часи війни, українці масово купують далеко не лише бюджетні автівки.
«Це єдиний механізм, який зараз може зупинити цю соціальну кризу. І навіть відносно стабільні країни, такі як Польща, застосовують подібні механізми підтримки бідного населення — знижений ПДВ на овочі, фрукти, яйця, м'ясо тощо», — каже експерт.
Фінансовий експерт Сергій Фурса вважає, що економічний сенс є не у зниженні ПДВ, а саме у підвищенні податків на преміум-споживання. «У нас наразі під час війни дуже суттєво зріс імпорт — причому не тільки пов'язаний із війною, але й імпорт преміум-споживання. Ми це бачимо по кількості автівок, які продаються. Це ненормально під час війни», — зазначає він.
Натомість позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський застерігає: «Тотальне зниження ПДВ — це абсолютно неприпустима ідея, це означає зрізання максимальної суми доходів державного бюджету, а це означає неможливість фінансування, зокрема нашої армії». На його думку, Україна поки що не має відповідного інструментарію для кардинального зниження ПДВ, а секторальне зниження викликає низку питань: наприклад, якщо зменшити ставку на хліб до 5%, то за якою ставкою оподатковувати борошно та яйця.
Історичний прецедент: як Україна вже рятувала економіку через ПДВ
Варто згадати: під час паливної кризи 2022 року український уряд уже успішно знижував ставку ПДВ. Це врятувало бізнес і знизило соціальну напругу після російських ударів по нафтобазах. Той досвід довів: за наявності політичної волі знайти бюджетні компенсатори цілком можливо навіть у воєнних умовах.
Що ще потрібно зробити для порятунку економіки
Навіть якщо механізм зниження ПДВ вдасться розробити, одного цього буде недостатньо. Таргетованої підтримки потребують не лише пенсіонери чи малозабезпечені, а й внутрішньо переміщені особи. Зараз їх де-факто розглядають як зайве навантаження на регіони, натомість ВПО могли б стати ресурсом для розвитку. Важливо надавати «підйомні» протягом перших місяців після переїзду — відповідні законопроєкти вже внесено до Верховної Ради.
Також важливо залишити в спокої малий і середній бізнес, насамперед ФОПів, які в складних умовах демонструють дива адаптивності, створюють додану вартість і дозволяють українській економіці досі «дихати».
У вересневому опитуванні КМІС серед трьох головних проблем українці назвали корупцію та непрофесіоналізм влади. На відміну від війни, із цими факторами Україна здатна впоратись самостійно. І це — наш шанс на порятунок.
Чому проблема бідності знову стала критичною?
Через руйнування підприємств, втрату робочих місць та інфляцію. У 2025 році рівень бідності сягнув 41,6%, а зростання цін турбує українців навіть більше, ніж ситуація на фронті.
Яка ситуація з бюджетом і що робить уряд?
Дефіцит оборонного бюджету становить $27 млрд. Уряд перейшов у режим економії та скорочує 4000 вакансій у держапараті, але експерти застерігають від урізання соціальних виплат.
Чим загрожує відсутність системної підтримки?
Критичним розшаруванням суспільства (5% багатих проти бідної більшості), втратою соціальної солідарності та масовим виїздом населення з прифронтових регіонів.
Що пропонують громади для допомоги людям?
Асоціація прифронтових міст пропонує знизити ПДВ до 5% на продукти, ліки й дитячі товари, підвищити мінімальні виплати та залишити ПДФО на місцях.
Як оцінюють ідею зниження ПДВ економісти?
Думки розділилися: Олексій Кущ пропонує компенсувати зниження ПДВ підвищенням податку до 25% на розкіш, тоді як Ілля Несходовський застерігає від ризиків для доходів бюджету та схем зловживань.
