Федоров кличе на вибори під час війни: що кажуть цифри соціологів і чи готовий народ

Михайло Федоров, міністр оборони та символ цифрової трансформації України, 18 серпня 2026 року закликав шукати механізм для проведення виборів в умовах тривалої війни. Але свіжі соціологічні дані показують: висока особиста довіра до політика не означає, що українці готові йти до урн просто зараз. Розбираємося, що насправді стоїть за цифрами та чи дозріло суспільство до голосування в окопах.

Скільки українців довіряють Федорову

Дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене з 7 травня по 3 червня 2026 року, зафіксувало високий рівень довіри до Федорова. У телефонному опитуванні CATI, яке охопило 1015 дорослих громадян на підконтрольній уряду території, 50% респондентів заявили, що довіряють міністру, 21% висловили недовіру, а 22% зізналися, що не знають його навіть після короткого опису. Опитування не включало мешканців тимчасово окупованих територій та громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Свіжіші дані від соціологічної групи Rating Group, зібрані 5-6 серпня 2026 року, демонструють ще вищий рівень підтримки. 58% опитаних довіряють Федорову, 17% не довіряють. У гіпотетичному першому турі президентських виборів він посів би третє місце з 12,5% голосів серед усіх опитаних.

Кого українці бачать президентом: рейтинги лідерів

У модельному сценарії виборів, запропонованому Rating Group, лідером залишається Володимир Зеленський із 25,2% підтримки. Другу сходинку посідає Валерій Залужний із 16,7%. Далі йдуть Кирило Буданов (7,9%), Петро Порошенко (5,6%), Дмитро Разумков (2,8%), Юлія Тимошенко (2,4%) та Андрій Білецький (2,2%). Сергій Притула і Юрій Бойко набрали по 1,7%. Іншого кандидата обрали б 3,9% респондентів, 5,5% не брали б участі в голосуванні, а 11,9% ще не визначилися.

Опитування Rating Group охопило 1000 респондентів віком від 18 років в усіх областях, окрім тимчасово окупованих територій та зон без українського мобільного зв'язку. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення, а похибка не перевищує 3,1%.

Для розуміння динаміки варто зіставити ці дані з попередньою хвилею Rating Group від 20-21 липня. Тоді довіру Федорову висловили 65% респондентів, 72% не підтримали його звільнення з посади міністра оборони, а 13,4% назвали б його у гіпотетичному першому турі.

Чи готові українці голосувати під час війни

Найпрямішу відповідь на питання про час виборів дало опитування КМІС, проведене 20 липня по 3 серпня 2026 року. Соціологи запропонували респондентам уявити припинення вогню та надійні гарантії безпеки, після чого запитали, чи варто проводити національні вибори.

Лише 15% опитаних відповіли, що голосування має відбутися вже зараз, навіть до припинення вогню. Ще 23% обрали варіант після припинення вогню та гарантій безпеки. Водночас 57% українців вважають, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни.

Отже, 38% респондентів допускають вибори до повного завершення війни, але більшість, 57%, відсуває голосування на період після остаточного миру. КМІС опитав 974 дорослих громадян методом CATI, формальна похибка не перевищує 4,1%, але інститут застерігає про можливе систематичне відхилення через умови воєнного часу.

Що змінилося порівняно з попередніми опитуваннями

КМІС фіксує поступове послаблення категоричної позиції «лише після повного завершення війни», але більшість залишається незмінною. У листопаді-грудні 2025 року 10% допускали вибори до припинення вогню, 23% після припинення вогню та гарантій безпеки, а 59% лише після мирної угоди. У липні-серпні 2026 року частка першої групи зросла до 15%, другої залишилася на рівні 23%, а третьої знизилася до 57%.

Ці цифри показують різні шари суспільної думки. Федоров має помітний рівень довіри, частина респондентів називає його у гіпотетичному президентському голосуванні, а його звільнення не підтримувала більшість опитаних у липневій хвилі Rating Group. Водночас за сценарію виборів найближчим часом або після припинення вогню з гарантіями готовність суспільства залишається меншою, ніж підтримка самого політика.

Чому підтримка Федорова не означає згоду на вибори

Звернення Федорова відкрило політичну дискусію про законний і безпечний механізм виборів, але опитування не підтверджують простого висновку. Особиста довіра, гіпотетичний вибір кандидата та готовність справді голосувати це все ж різні речі. Українці шанують своїх лідерів, які тримають оборону, але не готові ризикувати демократією заради формального процесу в умовах війни.

Для нації, яка бореться за європейське майбутнє, вибори це не просто процедура, а священний акт народовладдя. І саме тому він має відбутися тоді, коли кожен голос буде почутий, а не заглушений вибухами. Дніпро тече своєю течією, а Україна йде своїм шляхом до перемоги та миру, і лише після цього народ остаточно скаже своє слово.

Чи можуть вибори відбутися до завершення війни?

Згідно з опитуванням КМІС, 38% українців допускають проведення виборів до повного завершення війни, зокрема 15% підтримують голосування навіть до припинення вогню. Однак 57% громадян наполягають на тому, що вибори мають відбутися лише після остаточної мирної угоди.

Хто лідирує у президентському рейтингу?

За даними Rating Group, Володимир Зеленський лідирує з 25,2% підтримки, Валерій Залужний посідає друге місце з 16,7%, а Михайло Федоров третє з 12,5%.

Як змінилося ставлення до виборів за рік?

Порівняно з кінцем 2025 року, частка українців, які допускають вибори до припинення вогню, зросла з 10% до 15%. Водночас більшість, яка наполягає на виборах лише після завершення війни, зменшилася з 59% до 57%.