Світові ціни на продовольство злетіли до трирічного максимуму. У липні 2026 року індекс ФАО сягнув 131,1 пункту, що на 0,6% більше, ніж у червні. Це результат поєднання смертельної спеки в Європі, російської блокади Чорного моря та аномального Ель-Ніньйо. Для України, яка веде екзистенційну війну за незалежність, ці удари стали випробуванням на міцність агросектору — головного джерела експортних надходжень.
Чому світові ціни на їжу зростають?
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), основою липневого стрибка стало подорожчання зернових, цукру та рослинних олій. Індекс цін на зернові зріс на 3,4%, а світові котирування пшениці підскочили на 5,8%. Цукор додав 5,6%, рослинні олії — 2%.
Аналітики Bloomberg вказують на два головні чинники: російські удари по портовій інфраструктурі Одеси та Чорноморська, які блокують український експорт, і смертельна хвиля спеки в Європі, що знищила близько 9 млн тонн врожаю зернових. Кукурудза подорожчала на 3,6% через посуху в США.
Ціни на какао зросли більш ніж на 60% через неврожай у Західній Африці, а кава сорту арабіка підскочила приблизно на 30% — до $3,12 за фунт через аномальну посуху в Бразилії та В'єтнамі.
Як Ель-Ніньйо впливає на глобальний ринок?
Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) оцінює ймовірність збереження Ель-Ніньйо до весни 2027 року у 97%. Аналітики Європейського центрального банку (ЄЦБ) підрахували, що сильний Ель-Ніньйо історично підвищує світові ціни на продовольство в середньому на 9%.
Економісти інвестиційної компанії Jefferies попереджають: кліматичний фактор накладається на військові ризики на Близькому Сході. Через загрози судноплавству в Ормузькій протоці, якою транспортується близько третини світового обсягу азотних добрив, зростає собівартість аграрного виробництва по всьому світу.
Всесвітня продовольча програма (WFP) прогнозує, що через сукупні наслідки Ель-Ніньйо та конфліктів до кінця 2027 року під загрозою гострого голоду можуть опинитися 49 мільйонів людей, переважно в Центральній та Південній Америці, Карибському басейні та Африці.
Як війна та спека вдарили по українському агросектору?
Російські атаки на чорноморські порти та екстремальна посуха в басейні Дунаю кардинально змінюють показники українського агросектору. За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, у сезоні 2026-2027 років країна зможе експортувати лише 29,6 млн тонн сільгосппродукції, що на 54% менше за попередні прогнози у 64,4 млн тонн. Експорт пшениці впаде на 53% — до 8,3 млн тонн.
Через блокування Одеси, яка забезпечувала близько 90% зернових потоків, і критично низький рівень води в Дунаї зібране збіжжя вимушено осідає всередині країни. Українські зерносховища до початку листопада можуть заповнитися до 59 млн тонн, а дефіцит складських потужностей сягне близько 11 млн тонн.
За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), експорт української пшениці знизиться до 10,8 млн тонн, а кукурудзи — до 14 млн тонн, що на 39% нижче від офіційного плану.
Що робить Україна для порятунку агросектору?
Президент Володимир Зеленський повідомив, що держава вже схвалила програму субсидованих кредитів і готує кроки для нарощування складських ємностей. Київ звернувся до Європейської комісії з проханням виділити €220 млн грантів на субсидування відсоткових ставок для малих і середніх фермерів.
Паралельно Україна розширює альтернативні логістичні коридори через румунський порт Констанца та мережу Укрзалізниці. Це частина стратегії виживання в умовах війни, коли кожен крок ворога спрямований на знищення нашої економіки.
Додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок створює глобальне подорожчання бакалійних товарів, зокрема кави, какао та спецій. Але українці, які століттями боролися за свою свободу, не здаються. Ми вистоїмо, як вистояли на Майдані та на фронті. Дніпро — символ нашої єдності та незламності — тече далі, несучи воду для нових врожаїв.
«Світові ціни на продовольство зростають через війну, клімат і спеку. Україна, незважаючи на блокаду та втрати, бореться за кожен гектар і кожен кілограм зерна. Це наша битва за майбутнє», — зазначив президент Володимир Зеленський.
Як зміниться ситуація до кінця 2027 року?
Аналітики попереджають, що поєднання кліматичних і військових ризиків може призвести до найбільшої продовольчої кризи з часів Другої світової війни. Для України це означає необхідність посилення логістики, збільшення складських потужностей і підтримки фермерів. Але головне — перемога над ворогом, яка відкриє Чорне море і поверне Україні статус світового гаранта продовольчої безпеки.
