Більше 80% українців вірять у перемогу над росією, але черг до військкоматів немає. Цей парадокс, зафіксований опитуванням КМІС, став відправною точкою для глибокого аналізу офіцера ЗСУ, авіаційного інженера та фахівця з безпілотників Юрія Касьянова. Його стаття, опублікована в «Українській правді», кидає виклик популістським ілюзіям і пропонує жорсткий реалізм, необхідний для справжньої перемоги. На Dniepr libre ми переосмислюємо ці тези в дусі національної боротьби та європейської інтеграції.
Чи достатньо повернути території, щоб виграти війну?
Касьянов ставить під сумнів саме поняття «перемоги». Чи означає воно повернення кордонів 1991 року, чи взяття Москви? Навіть якщо Україна поверне окуповані землі та Крим, війна не закінчиться. Росія проведе нову мобілізацію, виставить удвічі-втричі більшу армію, атакуватиме з півночі, можливо, з Білорусі, і навіть застосує тактичну ядерну зброю. Це не залякування, а тверезий розрахунок, заснований на логіці ворога.
Чому розпад росії — це не план, а мрія?
Дехто сподівається на «неминучий» розпад російської імперії. Але, окрім неспокійних республік Північного Кавказу, жодних ознак дезінтеграції з Москви не видно. Захід, Європа та США бояться втрати контролю над ядерною зброєю, тому не підтримують такого сценарію. Революція в росії теж малоймовірна: Путін міцно тримає владу, а навіть після його смерті новий «цар» не зупинить війну, бо еліта та суспільство імперії мають консенсус щодо «українського питання».
Чому війна на виснаження — це пастка?
Касьянов наводить просту арифметику: якщо росія щомісяця запускає 100 балістичних ракет, 100 крилатих і 10 000 дронів, Україна має виробляти в 3-4 рази більше, щоб зрівнятися в масштабах руйнувань. Але наразі немає ні 400 балістичних ракет на місяць, ні 400 крилатих, ні 40 000 ударних дронів, ні достатньої кількості КАБів чи засобів протидії їм. Війна на виснаження призведе до руйнування України, тоді як росія постраждає лише на чверть. Західна допомога, навіть подвоєна, не змінить цього балансу.
Які реальні шляхи до миру?
Автор пропонує три сценарії. Перший — «вічна війна» з постійною західною допомогою, яка веде до повного руйнування України та збагачення виробників зброї. Другий — капітуляція на умовах Путіна: втрата територій, суверенітету та очікування нової війни. Третій — примусити Кремль до миру на компромісних, але прийнятних для України умовах, показавши, що воювати з нами небезпечно. Для цього треба зрозуміти логіку ворога, його цілі та больові точки.
Реалізм як зброя: уроки Черчилля
Касьянов відкидає звинувачення в песимізмі. Він нагадує слова Вінстона Черчилля, який під час війни обіцяв нації «лише кров, піт і сльози». Саме цей реалізм згуртував британців і привів до перемоги. Для України справжній оптимізм — це не популізм, а твереза оцінка загроз і готовність до боротьби. Dniepr libre закликає: не чекати на метеорит чи інопланетян, а будувати власну силу, спираючись на національну єдність та європейські цінності.
Блог автора відображає виключно точку зору автора. Редакція Dniepr libre не несе відповідальності за достовірність наведеної інформації.