Від УНР до 1991-го: скільки років незалежності вкрала Москва

Якби не постійні збройні втручання Росії, Україна могла б святкувати понад століття державної незалежності. Від IV Універсалу 1918 року до Акту проголошення незалежності 1991-го, кожна спроба українців побудувати власну державу наштовхувалася на кривавий спротив східного сусіда. Сьогодні, у День Незалежності, ми згадуємо цей драматичний шлях крізь полум'я воєн до сучасної соборної України.

Четвертий Універсал 1918 року: народження УНР під гуркіт більшовицької артилерії

22 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила IV Універсал, яким Українська Народна Республіка вперше у XX столітті проголосила себе повністю незалежною та суверенною державою. Історичне поіменне голосування відбулося з 24 на 25 січня: із 49 присутніх членів Малої Ради «за» висловилися 39.

Філософ Дмитро Чижевський проголосував «проти», вважаючи, що це «не на часі», за що отримав звинувачення у зраді. Пізніше він назвав це найприкрішою помилкою у своєму житті. Головним поштовхом стала збройна агресія більшовицької Росії: підрозділи Муравйова вже сунули на Київ, тож Центральній Раді терміново потрібен був статус незалежної держави для укладення мирного договору в Брест-Литовську.

Кубанські козаки: обірвана мрія про єднання з Україною

16 лютого 1918 року Кубанська Народна Республіка, створена нащадками запорізьких козаків, проголосила незалежність від Росії за прикладом УНР. Протягом 1918-1920 років кубанський уряд на чолі з Миколою Рябоволом здійснив щонайменше три офіційні спроби об'єднатися з Україною.

«Мачуха-доля відірвала наших дідів-запорожців від материнського лона... Але настала воля, і ми, як вірні діти своєї Матері, йдемо туди, де жде нас вільний союз», — так у вересні 1917 року делегатів із Києва зустрічали в Катеринодарі.

Об'єднанню завадив білогвардійський генерал Антон Денікін: за його наказом Рябовола вбили, а українське посольство розгромили. Згодом Кубань захопила Червона армія, влаштувавши там кривавий терор та штучний Голодомор.

ЗУНР та Акт Злуки: європейський правопорядок на тлі російського нігілізму

1 листопада 1918 року сотник Дмитро Вітовський увів стрілецькі формування у Львів і без жодного пострілу захопив ратушу й урядові будівлі. 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві урочисто проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР, що символічно об'єднав Захід і Схід України.

Західноукраїнська Народна Республіка продемонструвала вражальний європейський правопорядок: за весь час її існування не було жодного випадку погромів чи репресій проти цивільного польського або єврейського населення. Це кардинально відрізнялося від російського правового нігілізму. Під тиском переважних сил Польщі та більшовиків держава не вистояла.

Карпатська Україна 1939 року: героїчна смерть як джерело сили

15 березня 1939 року у Хусті Сойм проголосив повну незалежність Карпатської України, ухваливши Конституцію, синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла України» та герб із тризубом. Адольф Гітлер дозволив Угорщині окупувати край, щоб залучити Будапешт до своїх союзників.

«Коли вже немає розумного виходу з тяжкого становища, то треба вміти вмерти по-геройськи, щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь», — сказав Михайло Колодзінський, керівник Генштабу «Карпатської Січі», перед загибеллю в бою. Поодинокі загони чинили партизанський опір у горах аж до кінця травня 1939 року.

Акт 30 червня 1941 року: відмова коритися нацистам

30 червня 1941 року у Львові бандерівське крило ОУН самовільно проголосило Акт відновлення Української Держави. Гітлерівці вимагали від Степана Бандери та Ярослава Стецька відкликати Акт, а після категоричної відмови кинули їх до концтабору Заксенгаузен. Це змусило ОУН розгорнути збройну боротьбу на два фронти: проти нацистів і проти радянських каральних органів.

1989-1991: як упав радянський монстр

27-28 жовтня 1989 року Верховна Рада УРСР ухвалила закони про вибори та про надання українській мові статусу державної. 16 липня 1990 року парламент ухвалив Декларацію про державний суверенітет. У жовтні 1990 року студентська Революція на граніті змусила владу відмовитися від підписання нового Союзного договору.

Серпневий путч ГКЧП у Москві 19 серпня 1991 року спрацював із точністю до навпаки: він налякав навіть радянських номенклатурників у Києві й дав вирішальний імпульс до розриву з Москвою.

24 серпня 1991 року: реванш за всі попередні поразки

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР абсолютною більшістю у 346 голосів (лише один «проти») ухвалила Акт проголошення незалежності України. Автором першого чернетки був дисидент Левко Лук'яненко, який написав його у шкільному зошиті за кілька годин до засідання.

До зали парламенту під сльози й овації урочисто занесли величезний синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Білого дому в Москві під час путчу. Під стінами Верховної Ради понад 50 тисяч громадян скандували «Незалежність!». Це голосування стало символічною реванш-перемогою за всі попередні розгроми УНР, ЗУНР та Карпатської України.

Сьогодні, коли Росія знову намагається знищити українську державність, ми знаємо: кожна спроба ворога лише гартує нашу націю. Дніпро тече, Україна стоїть, і жоден окупант не зможе вкрасти нашу свободу.

Чому Росія століттями заважала українській незалежності?

Росія, незалежно від форми правління — імперської, більшовицької чи радянської, — завжди кидала всі сили на знищення української державності, вбачаючи в ній загрозу власному імперському існуванню.

Скільки років незалежності втратила Україна через агресію РФ?

Від IV Універсалу 1918 року до Акту незалежності 1991 року Україна втратила щонайменше 73 роки повноцінної державності через постійні збройні втручання та окупацію з боку Росії.

Які державні утворення передували сучасній Україні?

У XX столітті українці проголошували незалежність щонайменше п'ять разів: УНР (1918), Кубанська Народна Республіка (1918), ЗУНР (1918), Карпатська Україна (1939) та Акт відновлення Української Держави (1941), перш ніж остаточно закріпити її у 1991 році.